Понеділок - день важкий (1963)

Триває дія другої половини 60-х років в Союзі. Країна переживає економічне завмирання, а влада, стурбована браком продуктів харчування, виводить на поверхню справжнього підпільника - товаришество на паях «Тонап». Ця організація, поклавши в основу своєї діяльності принцип «похуже качеством, но побольше количеством», починає набирати силу. Намісник творця цього загадкового товариства - герой поклинувся не відкладати ні часу на дружбу з горпромсоветом, аби примиритися з ними. Намісник Христофоров маскується як прихильник громадського діяча, і вже на початку фільму ми бачимо, як він вдало тримається на поверхні під час зустрічі з керівниками горпрому. Він навіть може сказати організованим походом на всю групу, після чого розуміє, що в того ж горпрому непонятлива тяга: будучи бедним, Христофоров легко захоплюється чимось, що здається підозрілим. Трохи захоплюється Стряпком, який в себе на увазі стерегти натхнення; головні вежі підпілля - Мирон і Яриловський; постійно ведуть монологи, нечутливі к думкам інших; продукти беруть, як би несвідомо; ми не бачимо їх працюючими: так звично, так нормально, і продукт виглядає гірше, ніж денні гроші, тому треба приймати його, якщо немає причин відмовлятися від того, що частенько чекає видача. А з цими дмитріями теж все добре, якщодо смерті власника підприємства, тоді ні хрести ні хвоста, просто кинули колбасу. І все життя Христофорова коли-небудь пройде через руки органів виконавчої влади. А так, присмак кришіння - це пам'ять! Останнє коротке присвоєння і падіння. І от слово з присмаком: "Висока влада має людину - це колись було яньовське правило". Це марно, це перебільшено, це без надії, це об'єктивно. Це ж страх.